конт. тел :

067-656-59-68; 465-70-97; 050-978-47-15; 456-00-77

У нормі у шлунково-кишковому тракті проживає маса бактерій, які виконують найрізноманітніші корисні функції:

 розщеплюють рослинну клітковину, синтезують вітаміни групи В, стримують розмноження патогенних мікроорганізмів та ін. При дисбактеріозі відбувається зміна якісного та кількісного складу мікрофлори кишечника – популяція корисних біфідо- та лактобактерій суттєво зменшується, а кількість патогенних мікроорганізмів зростає.

Причини дисбактеріозу кишечника

— Тривалий безк

о

нтрольний прийом антибіотиків;

— Перенесена гостра кишкова інфекція;
— Незбалансоване харчування;
— хронічні захворюва

ння шлунково-кишкового тракту;

Лікування дисбактеріозу це тривалий процес. Тому ваше основне завдання скрупульозно дотримуватись призначення лікаря.

Для встановлення діагнозу в першу чергу необхідний мікробіологічний посів калу. Але для призначення грамотного лікування необхідно встановити наявність дисбактеріозу, а й виявити його причину. У кожному конкретному випадку може знадобитися різний набір додаткових досліджень.

Лікарські препарати, що використовуються при дисбактеріозі, поділяють на пробіотики та пребіотики.

Пробіотики містять в собі живі мікроорганізми — молочнокислі бактерії, частіше біфідо-або лактобактерії, які відносяться до нормальних мешканців кишечника здорової людини. Лікування проводиться не менше 4-6 тижнів з подальшим контролем ефективності терапії.

Кишечник людини населений цілими полчищами мікробів — «поганих», «хороших» та «нейтральних». Корисні мікроби – біфідобактерії, лактобактерії та бактероїди – справжні друзі. Вони надають допомогу у травленні, захищають від алергії, підтримують імунну систему і навіть знижують ймовірність розвитку онкологічних захворювань. А ще тримають у вузді «ворогів»: стафілококів, протею, стрептококів, грибків роду кандида.

 Клінічна картина залежить тільки від ступеня мікробного дисбалансу, а й від цього, який вид умовно-патогенних бактерій переважає. Найчастіше буває 

• стафілококовий
• протейний
• грибковий дисбактеріоз, а також
• ешеріхіозний (з’являються незвичайні штами кишкової палички),
• синьогнійний
• асоційований.

Стафілококовий дисбактеріоз .

 Протікає важче за інших, може набувати генералізованих форм, призводити до сепсису. Підвищення температури до 37-37,5 буває навіть при легкій формі, а при середньо тяжкій і тяжкій може бути лихоманка з ознобами, у калі часто домішка крові, може бути нудота та блювання, спастичні болі в животі.

 Протейний дисбактеріоз .

 Тяжкої, септичної форми не буває, але може бути тривалий субфебрилітет, типові астено-невротичні прояви та іпохондричні реакції .

 Грибковий дисбактеріоз .

 Септичні форми рідкісні, але іноді трапляються. Відрізняється пінистим стільцем із плівками та грудочками, нерідко ускладнюється кровотечами. Часто дисбактеріоз супроводжує кандидоз ротової порожнини, сечостатевих органів, періанальної області, тоді хворі скаржаться на свербіж і печіння, нерідко — нальоти і почервоніння в ураженій зоні. Нерідко на тлі такого дисбіозу відбуваються загострення бронхіальної астми чи атопічного дерматиту.

 Дисбактеріоз ешеріхіозний, синьогнійний .

 Зазвичай протікає стерто, турбують симптоми диспепсії, нестійкий випорожнення зі слизом, тупі болі в животі, особливо в області сигмовидної кишки.

 Асоційований дисбактеріоз .

 При надмірному зростанні кількох умовно-патогенних бактерій дисбактеріози протікають важче, частіше призводять до сепсису або прободних виразок кишечнику.

 Про дисбактеріоз слід думати, якщо

• скарги виникають після лікування антибіотиками, цитостатиками;
• затягується період відновлення після гострої кишкової інфекції;
• скарги на диспепсію, порушення випорожнень зберігаються довго, а патогенні мікроорганізми не висіваються.

 Поставити такий діагноз можна лише за умови лабораторного підтвердження мікробного дисбалансу (аналіз калу на дисбактеріоз).

 Останнє слово в медицині — озонові інсуфляції в поєднанні з певним спектром лазеротерапії  при дисбактеріозі. У пряму кишку пацієнта вводять невеликий зондик, через який подається синглетний кисень у вигляді газу-озону. всмоктує синглетний кисень, що подається, і розносить його по всьому організму, і тим самим, відновлює не тільки мікрофлору кишечника, але і створює антипаразитарний ефект, крім того додаткове засвоєння кисню, при переході його в нові форми -синглетного і триплетного створюється новий імунний фон у всіх імунних дозволяє відновити не тільки слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, а й допомагає відновити функцію жовчного міхура (дискінезії), уникнути ускладнень, пов’язаних з бронхо-легеневою системою (наприклад бронхіальна астма, бронхіт з астматичним компонентом, перенесена пневмонія та ін.), покращує ускладнень (хвороба накопичення), шкірних захворювань та ін.