конт. тел :

067-656-59-68; 465-70-97; 050-978-47-15; 456-00-77

Подружню пару вважають безплідною, якщо вагітність у жінки не настає протягом року регулярного статевого життя (статеві контакти не рідше 1 разу на тиждень) без використання засобів та методів контрацепції. За даними Всесвітньої Організації Охорони здоров’я «…близько 8 % подружніх пар протягом репродуктивного періоду життя стикаються з проблемою безпліддя» У людини розрізняють абсолютну безплідність, зумовлену невиліковними змінами в статевому апараті чоловіка або жінки (дефекти розвитку, оперативне видалення статевих залоз, травми та ін.) Безпліддя називають первинним, якщо вагітності ніколи не було, і вторинним, якщо раніше у жінки була хоча б одна вагітність, чим вона не закінчилася (пологами, позаматковою вагітністю, викиднем і т.д.).

Жіноча безплідність:

Причинами жіночої безплідності можуть бути:

1) Непрохідність або відсутність маткових, або фалопієвих труб, в які яйцеклітина потрапляє після овуляції та в яких зустрічається зі сперматозоїдами. У дистальних відділах маткових труб відбувається зустріч та злиття сперматозоїда з яйцеклітиною, тобто відбувається запліднення, внаслідок якого утворюється ембріон. Ембріон рухається по трубі в порожнину матки завдяки скороченням м’язової стінки труби (перистальтиці) та війкам (епітелій, що вистилає трубу зсередини), які «женуть» ембріон у матку. Непрохідність маткових труб, як правило, є результатом спайкового (сліпкого) процесу, до якого призводить запалення труб (сальпінгіт). Іноді це результат стерилізації жінки (перев’язування або перетинання маткових труб). Відсутність маткових труб спостерігається після хірургічного видалення труби, наприклад у зв’язку з позаматковою (трубною) вагітністю або гнійним процесом у ній (піосальпінкс).

2) Спайковий процес в малому тазі (перитонеальний фактор безплідності) є наслідком операцій, запального процесу, ендометріозу.

3) Ендокринні (гормональні) порушення — можуть бути наслідком патології яєчників (їх виснаження, синдрому полікістозних яєчників та ін) та інших ендокринних (гіпоталамуса, гіпофіза, надниркових залоз, щитовидної залози) та неендокринних органів (печінки, нирок та ін). До ендокринної безплідності можуть призводити порушення обмінних процесів, психічний стрес та ін. Чим би не було спричинене ендокринне безпліддя, його ключовим моментом завжди є поломка механізму овуляції (ановуляція).

4) Патологія або відсутність матки — органу, в якому відбувається імплантація ембріона та виношування плода. Патологія матки може бути вродженою (внутрішньоматкова перегородка, дворога матка, подвоєння матки та ін.) та набутою (видалення або рубці на матці після операцій, міома матки, ендометрит, аденоміоз, поліпоз, гіперплазія ендометрію та ін.).

5) Ендометріоз, який виявляється у розростанні слизової матки (ендометрію) за її межами. Між осередками ендометріозу виникають спайки, які є причиною трубно-перитонеальної безплідності.

6) Імунологічна безплідність — пов’язана з наявністю у жінки антитіл до сперматозоїдів (антиспермальних антитіл).

7) Хромосомна патологія може спричиняти стерильність жінки.

8) Психологічне безпліддя розглядається як результат усвідомленого чи несвідомого небажання жінки мати дитину. Іноді це страх перед вагітністю та пологами, іноді небажання мати дитину від даного чоловіка, іноді опір змінам зовнішності, до яких може призвести вагітність тощо.

Найважливішим етіологічним чинником жіночої безплідності є запальні процеси жіночих статевих органів!

Сальпінгоофорит (аднексит), або запалення придатків матки, одна з причин безпліддя, кожна п’ята жінка, яка перенесла його, не може мати дітей.

Аднексит відноситься до запальних захворювань органів малого тазу. Це висхідна інфекція. Збудниками ВЗОМТ є різні патогенні мікроорганізми, що вражають циліндричний епітелій каналу шийки матки. Часто цьому сприяють бактеріальний вагіноз, при якому погіршуються захисні властивості слизу шийки, і це полегшує поширення висхідної інфекції. Висхідний шлях проникнення патогенних мікроорганізмів найпоширеніший. Рідше запальний процес починається з очеревинного покриву. У поодиноких випадках можливе проникнення патогенних мікроорганізмів у м’язову оболонку.

Звичайно, у відповідь на наявність мікроорганізмів у маткових трубах і на яєчниках розвивається запальна захисна реакція — аднексит або запалення придатків. Якщо правильним лікуванням швидко позбутися збудника і погасити запалення придатків, все обійдеться без наслідків. Тривале запалення призводить до розвитку щільної сполучної тканини, яка замінює загиблі клітини. В результаті і так дуже тонкий просвіт труби, що має всього 1-2 мм в діаметрі, може легко зарости сполучною тканиною і труба стане непрохідна, тому зустріч сперматозоїда і яйцеклітини стане неможливою. Крім цього, під час запалення уражаються і клітини епітелію маткових труб, тим більше, що багато мікроорганізмів, наприклад хламідії та мікоплазми, впроваджуються в них. Тому уражений епітелій зможе донести яйцеклітину від яєчника до матки.

Під час тривалого запалення капсули яєчників відбувається розростання сполучної тканини. Капсула яєчника потовщується, стає щільнішою. І може так статися, що вона стане надто міцною і не розірветься у момент овуляції фолікула. Дозріла яйцеклітина не зможе залишити фолікул під час овуляції і залишиться «в ув’язненні» — виникають дрібнокістозні зміни яєчників. У цьому випадку вагітність також буде неможливою.

Крім труби та яєчника уражається прилегла до них очеревина — внутрішня оболонка черевної порожнини. Щоб обмежити поширення інфекції в очеревині, розростається сполучна тканина та утворюються спайки, які склеюють листки очеревини між собою, обмежуючи запалення, але водночас призводячи до малорухливості внутрішніх органів; розвивається т.зв. «спайковий процес». У тому числі знижується рухливість маткових труб, яка потрібна для повноцінного перенесення яйцеклітини до матки.

Таким чином, причини безплідності після перенесеного запалення яєчників — безліч. Непереборні перешкоди зводяться майже на всіх стадіях зачаття дитини та виношування вагітності.

Особливо сильно порушується робота маткових труб і яєчників, якщо процес має тривалу, хронічну течію. А до нього майже завжди приводить гостре запалення, якщо його не лікувати. специфіки. Крім безпліддя, запалення придатків загрожує серйозними ускладненнями, наприклад, гнійним абсцесом, який загрожує перитонітом.

Тому не відкладайте візит до гінеколога,

якщо помічаєте:

-гострі або тупі ниючі болі внизу живота, що посилюються при охолодженні, перед або під час менструації, під час фізичного навантаження;

-Біль у животі під час статевого акту, зниження статевого потягу;

-Порушення менструальної функції;

-періодичні чи постійні незвичайні виділення, дискомфорт.

Роль лазерної терапії при безплідності запального походження.

Хронічні запальні захворювання матки та придатків, у тому числі й ускладнені безпліддям, часто супроводжуються ураженням нервових елементів статевих органів, регіональних вегетативних сплетень та регулюючих центрів.

У 80-ті роки при безплідді запального походження в практичну медицину все більше почала впроваджуватися низькоенергетична лазерна терапія.